8 вересня Донбас відзначає світлу дату – День визволення від німецько-фашистської  окупації. У цей день ми  згадуємо трагічні події минулої війни, історію  окупації та історію визволення,   наші втрати…

Процес визволення Донбасу був тривалим.  Поразка німецьких військ під Сталінградом, що мала наслідком докорінну зміну обстановки на південному фланзі радянсько-німецького фронту, створила передумови для наступу радянських військ та визволення Донбасу. 18 грудня 1942 року військами Південно-Західного фронту було визволено перші населенні пункти на території Донбасу і, водночас, України. Яскравим свідченням гостроти та кровопролиття боїв є те, що лише в боях за Мілове Ворошиловградської області – перший визволений районний центр України – загинуло 1066 радянських солдатів. У ході зимових боїв 1942/43 років було визволено більшу частину Ворошиловградської та частину Сталінської області. Проте, підтягнувши резерви з інших ділянок радянсько-німецького фронту, скориставшись знекровленістю частин Червоної Армії, розтягнутістю комунікацій, прорахунками командування протягом кінця лютого – березня 1943 року вермахту вдалося повернути контроль над частиною раніше визволеної території Донбасу.

У липні 1943 року  війська Південного та Південно-Західного фронту в кровопролитних боях на Міусі та Сіверському Донці створили передумови для подальшої операції з метою остаточного визволення Донбасу. Донбаська наступальна операція, що здійснювалася силами Південного та Південно-Західного фронтів, почалась 13 серпня 1943 року. Особливим кровопролиттям характеризувалися бої на ріці Міус, де було створено потужну систему оборонних споруд під назвою  «Міус-фронт», за висоту 277,9 (Савур-Могила), на Сіверському Донці.

Незважаючи на запеклий опір ворога і важкі власні втрати, наступ радянських військ тривав: 5 вересня було визволено Горлівку,  8  вересня 1943 р.  – головне місто Донбасу – м. Сталіно, 10 вересня – Маріуполь. 14 вересня було визволено останні населені пункти на території Сталінської області, бойові дії було перенесено на територію Запорізької та Дніпропетровської областей.

Серпень-вересень 1943 року став часом остаточного визволення Донбасу – події, яка в пам’яті воєнного покоління закарбувалася і донині залишається як одна з найбільш значущих у житті. Жертвами нацистської окупації стали сотні тисяч наших земляків. Згідно з даними «Надзвичайної державної комісії зі встановлення і розслідування злодіянь німецько-фашистських загарбників та їхніх спільників…» людські втрати регіону під час окупації оцінювалися наступними цифрами – 279 тис. загиблих громадян на території Сталінської області, понад 100  тис. загиблих громадян на території Ворошиловградської області.

Дорогою ціною було куплене і визволення. Радянські війська зазнали величезних втрат під час оборони та визволення Донбасу. Згідно зі зробленими підрахунками втрати Червоної Армії  з 8 жовтня  1941  по 14 вересня 1943 рр. лише на території Сталінської області  склали не менш 340 тис. осіб, серед яких понад 60 тис. загиблих та до 85 тис. тих, хто пропав безвісті. Значними були і втрати радянських партизанів та підпільників Донбасу.

Пам’ятаймо їх – тих, хто боровся проти нацизму, тих, хто приніс визволення нашому краю, тих, хто визволяв Україну… Живих і мертвих…

Професор кафедри соціально-гуманітарних дисциплін,

д.і.н. Дмитро Титаренко