У правоохоронній системі українського суспільства все гостріше постає проблема забезпечення надійності функціонування Національної поліції України. Зокрема, підвищено увагу до проблематики організації професіографічних досліджень в поліції. Барко Вадим Іванович, головний науковий співробітник лабораторії психологічного забезпечення ДНДІ МВС України, доктор психологічних наук, професор зазначив, що «усебічне професіографічне вивчення різних видів професійної поліцейської діяльності є необхідною передумовою вирішення проблем, пов’язаних з ефективністю використання кадрового потенціалу, оптимізацією процесів відбору до лав поліції найбільш придатних кандидатів, підготовки та перепідготовки кадрів, раціоналізацією режимів і умов праці тощо».
Але, професійний розвиток поліцейського на етапі вибору професії не завершується і навчання у виші продовжується та включає два аспекти: діяльнісний та особистісний. Якщо діяльнісний аспект професіограми враховує професійні норми-вимоги, що висуваються до професіонала: формування базових функцій, які складають зміст професіограми та якостей, які входять до моделі спеціаліста й відображають особливості, обмеження; то особистісний підхід включає: орієнтацію на самореалізацію; на міжособистістне спілкування та ідентифікацію із колегами, наставниками професійного середовища. Взаємодія і спілкування з людьми в даному аспекті є важливими соціально-психологічними характеристиками професії поліцейського. Виробити навички ефективної взаємодії є можливим завдяки тренінговим заняттям.
Психологи Кокош Катерина Анатоліївна та Когут Олександра Олександрівна провели тренінг із магістрами факультету №4 на прохання декану факультету №4 Єпринцева Філіпа Сергійовича. Головну увагу було приділено питанням особистісної ідентифікації, формуванню «Я-образу» та адекватної «Я-концепції». На такій основі особистість має можливість сформувати індивідуальний стиль діяльності, який орієнтує її на певний відхід від нормативних складу та вимог.
Якщо спеціалізація набувається шляхом інтеріоризації професійних знань, вмінь та навиків, то професіоналізація ‒ шляхом підготовки до включення в професійно-рольові відносини: усвідомити сутність професії, розкрити її смисл для себе та значення для суспільства, її вимоги до виконавців, цілі, функції та стратегії досягнення, прийоми творчої адаптації до професійної діяльності.
Важливими психологічними характеристиками успішного професійного «Я-образу» поліцейського є: ділова спрямованість - працівник з діловою спрямованістю доказово відстоює свою думку, яку вважає корисною для виконання завдання, прагне до співробітництва із колективом, його підлеглі досягають найвищої продуктивності в роботі, до оволодіння новими навичками й уміннями, вдосконалення своєї майстерності; психологічна готовність до виконання професійної діяльності: позитивне відношення до праці, вміння охарактеризувати свої можливості, вміння застосовувати знання про себе, сформованість необхідних для реалізації професії знань і умінь, адекватна самооцінка професійно значимих якостей, активність суб’єкта до вирішення проблеми професії; готовність до несення служби (включає три компонента: когнітивний (знання), емоційний (бажання), вольовий (мотивація); спрямованість на вдосконалення у сфері обраної діяльності; наявність позитивних ціннісних орієнтацій, що відображається у їхніх стосунках з референтною групою: ідентифікація з групою розглядається як суттєва передумова професійного й особистісного розвитку поліцейського, побудови системи ціннісних орієнтацій; ціннісні орієнтації – як особлива форма реалізації ставлення особистості до власного «Я» і соціального світу, відображаються в міжособистісному сприйманні, в розвитку особистості в онтогенезі, у взаєморозумінні з колегами; позитивні настанови на трудову діяльність, які відображаються в мотивах професійної діяльності; цілеспрямованості; розвинута самосвідомість, що проявляється у формуванні професійних інтересів, в усвідомленні значущості справи, саморегуляції особистістю власних дій у професійній сфері завдяки усвідомленню професійних вимог, своїх професійних можливостей й емоційного ставлення до себе як суб’єкта професійної діяльності; успішність професійного становлення передбачає максимальне наближення особистісного ідеального образу «Я-фахівець» до соціально заданого.
Важливими психологічними складовими успішного поліцейського є ступінь зрілості світогляду: уявлень про «своє Я» і уявлень про професію, володіння навичками моделювання своїх життєвих перспектив формування професійних життєвих планів, здатність до професійного самозростання. Для керівників - спрямованість на управлінську діяльність: професійні знання у фаховій сфері діяльності, психологічна готовність до неї, розвинута чітка система моральних принципів і переконань, сформовані світоглядні позиції, досконале володіння сучасними управлінськими технологіями, здатність до постійного самонавчання, уміння стратегічно мислити.
Завдяки самоідентифікації як процесу створення когнітивних конструктів (особистісних і суспільно значущих) через порівняння усвідомлюваних властивостей із специфікою професії, створюються максимально комфортні умови для інтеграції особистості в професію. Покращується усвідомлення особистістю самої себе в усій багатогранності індивідуальних особливостей, усвідомлення своєї сутності та місця в системі суспільних зв’язків. Сутність цього процесу вбачається психологами в сприйнятті особистістю різних образів самої себе та в їх поєднанні в уявленнях та розумінні самого себе, як більш досконалий та адекватний «Я-образ» в професії. Ідентичність вважається основою становлення особистості. Різні складові «Я-образу» виявляються в компонентах професіоналізму поліцейського: образ світу, спрямованість, соціальні мотиви, ставлення до суспільства, діяльності, до себе, особливості саморегуляції, креативність, інтелектуальні здібності, емоційність усвідомлення взаємозв’язку фахових вимог і власних здібностей; становлення професійної самосвідомості; в нахилі до професії: емоційно-вольове, вибіркове ставлення до діяльності, виражене у вигляді активної потреби в ній, наявності відповідних здібностей і яскраво вираженого інтересу до неї; в переконаннях поліцейського, які надають особливу значущість і ясну спрямованість; переконання – свідомі потреби людини, які спонукають її діяти відповідно до ціннісних орієнтацій; в інтересах до професійної діяльності; в емоційній спрямованості, в соціальних настановах; в мотивах діяльності та напрямку мотивів.
Вміння взаємодіяти з колегами пов'язане із вмінням налагоджувати стосунки з іншими – це формування трьох типів сприйняття групи (колективістичне, індивідуалістичне та прагматичне, за Є.Залюбовською), адже вони повинні вміти співпрацювати та згуртовуватися у групі за для виконання спільного завдання. Це також формування діалогічної спрямованості у спілкуванні, що спонукає успішному спілкуванню та взаємодії, орієнтації на потреби заявника. До успішних типів професійного розвитку психологи відносять конструктивні риси характеру (прагматичний, самостійний, інтуїтивно-діючий, емоційно-зрілий, раціонально-реалістичний, успішно-оптимістичний), до неуспішних ‒ деструктивні (афективно-лабільний, імпульсивно-реактивний, домінантно-авторитарний, дезорганізований). До особистісних рис характеру та навичок, важливих для професії «поліцейський» відносимо: наполегливість, уміння співпрацювати в групі, згуртовуватися, розвивати почуття відповідальності, обов’язку, добросовісності, здатності до порядку, акуратності в деталях, уміння легко вступати в контакт з людьми, ефективно планувати час, стресостійкість, високий рівень впевненості у собі.
Бажаємо психологічного здоров’я та успішної професійної самоідентифікації !!!
Науково-дослідна лабораторія з проблемних питань правоохоронної діяльності МВС України
