Як випускник  Донецької спеціальної школи міліції 1983 року, як ректор, що очолював заклад з 2003 р. по 2019 р., вітаю дорогий серцю колектив з 27-ою річницею з дня отримання Донецьким юридичним інститутом статусу закладу вищої освіти Міністерства внутрішніх справ. Дата 8 лютого 1993 року назавжди залишиться в пам’яті як важлива й знакова подія, що стала відліком нової історії в розвитку закладу, заснованої на повазі до традицій та пошані до тих, хто творив сьогодення.

Насамперед я дякую своїм учителям та наставникам: Володимиру Івановичу Муравйову, Віктору Антоновичу Шевченку, Василю Павловичу Лямзенку, Анатолію Івановичу Богатирчуку, Ганні Хомівні Веренич, Антону Матвійовичу Чорногору, Риті Давидівні Чорногор, Ігорю Дмитровичу Левтерову, Анатолію Миколайовичу Чайку, Олександру Миколайовичу Левченку, Володимиру Михайловичу Фрадкіну, Галині Дмитрівні Фрадкіній, Віктору Тимофійовичу Петренку та всім тим, хто підтримував, учив, надихав. Я дуже вдячний долі за цих людей, за ті незабутні роки дружби й роботи з ними, за безцінний досвід і приклад самовідданої праці. Безумовно, хочу відзначити й велику роль у становленні й розвитку закладу проректорів: Вадима Володимировича Пашутіна, Олексія Олександровича Мозуляки, Єгора Сергійовича Назимка,  Олександра Павловича Костюченка, Миколи Анатолійовича Панченка, Руслана Володимировича Врадія, Дениса Ігоровича Нестерова. Теплі слова вдячності висловлюю й на адресу деканів: Руслана Івановича Михайлова, Віктора Анатолійовича Орлова, Олександра Миколайовича Куракіна, Пилипа Сергійовича Єпринцева, Олександра Валерійовича Ампілогова. Окремо дякую за старання й терпіння Ларисі Борисівні Лоц. Щиро вдячний за сумлінну працю плеяді молодих і талановитих адміністраторів, зокрема Ользі Миколаївні Мердовій, Олені Олексіївні Волобуєвій, Івану Володимировичу Іванову, Івану Володимировичу Кубарєву, Валентину Сергійовичу Тулінову, Віталію Віталійовичу Кадалі, а також усім начальникам відділів, завідувачам кафедр, головам профспілкових комітетів, усім тим, чиє прізвище й не назвав, але хто назавжди залишиться в моїй пам’яті як гідна поваги людина й професіонал своєї справи.

Дякую колективу інституту за підтримку, за пережиті разом буремні події 2014– 2015 рр., які стали для всіх нас справжнім випробуванням, але в той же час це лихоліття загартувало, згуртувало патріотично налаштований колектив і переконало, що варто цінувати кожний прожитий день, дорожити понад усе дружбою, людяністю. І не зупинятися... завжди йти вперед усупереч усім викликам долі, ставити нові завдання, наполегливо йти до своєї мети, не шукати причин, а знаходити шляхи й способи розв’язання, вирішення будь-яких задач, бо це і є життя. Ми були разом у найтяжчий період життя інституту, підтримували, мотивували, відчували відповідальність один за одного, тож ще раз дякую всім і кожному за стійкість, витривалість, волю до життя, спільну історію тривалістю більше 16 років, напружену й самовіддану, результативну й успішну працю. Нам разом вдалося не лише зберегти, а й зміцнити свій потенціал, примножити здобутки й напрацювання, і в тому заслуга й тих криворіжців та маріупольців, які стали частиною команди ДЮІ МВС України.

Бажаю назавжди рідному Донецькому юридичному інституту МВС України стрімкого й невпинного розвитку, процвітання, легкого підкорення нових вершин, керівництву – мудрості й виважених рішень, колективу – численних досягнень і незліченних перемог, кожному співробітникові – здоров’я, наснаги, натхнення, а всім нам – миру, віри й добра! Я вірю в кожного з Вас, у світле майбутнє інституту, бо Ваша сила в єдності, у любові до ДЮІ МВС України!

DЮІ – DІЄ – DОСЯГАЄ!

 

Віктор Бесчастний

Real time web analytics, Heat map tracking