Офіційна пошта        postmaster@dli.donetsk.ua

Телефон приймальної ректора   (0564) 94-70-21

Вітаю усіх, хто читає це есе, саме у цій роботі я вирішив приділити увагу моїй професії, враженням, які мене оточують та висновкам, які зробив, вивчаючи різноманітні аспекти такої специфічної діяльності, як захист правопорядку.

У темі зазначено таке слово, як «вибір», але я б його авжеж змінив на щось більш красномовне та персоналізоване. Річ у тому, що я ніколи не розцінював професію поліцейського як вибір, вважаю це недоцільним. Обрати ми можемо улюбленого футбольного гравця, шоколадку в магазині чи морозиво на вулиці. Знайшовши у собі мужність та рішучість допомагати людям, рятувати тих хто у біді, ти не робиш якийсь там «вибір» - ти визначаєш власне кредо. Серед моїх однолітків я досить часто стикався з такою проблемою, як майбутнє працевлаштування, плани на життя та амбіції, які хочеться реалізувати. Це не так вже й просто, як здається. Як казав комісар Меґре: «Дуже багато людей займають не своє місце, вибрали не свій шлях тільки тому, що не знали куди йти». Дякуючи своїм батькам, друзям, спортивним тренерам, вчителям та вихователям — усім, хто навіть несвідомо брав участь у формуванні мого світогляду та переконань — я завжди був впевнений у власній мрії та цілях, які визначив для себе.

«Світ, ймовірно, врятувати вже не вдасться, але окрему людину — завжди можна» - Іосиф Бродський навіть не здогадувався, наскільки доречними є його слова стосовно органів правопорядку. Ми всі кожен день стикаємось з проблемами різного масштабу: від всесвітньої пандемії до локальних недоліків особистісного ґатунку. Питання лише в тому: яке ставлення до цих проблем ми генеруємо у собі. Людина є сукупністю власних вчинків. Якщо ти в змозі допомагати громадянам кожен день, незалежно від їх політичних поглядів, раси, релігії та соціального статусу, а лише тому, що вони люди, звичайні люди, такі ж, як ти: вболівають за національну збірну, кохають, переживають — ти вже щасливий, бо робиш добру справу та поліпшуєш суспільство вже сьогодні. Я згоден, що це досить специфічна форма щастя: до неї неможливо доторкнутися руками, побачити наяву та поділитися в Інстаграмі теж не вийде. Але саме у ту мить, коли щось всередині твоєї душі тихесенько задзвеніло, щось радісно ворухнуло твій внутрішній світ — це і є щастя, це і є те почуття, задля якого працівники поліції виходять на роботу та виконують власні обов'язки, не дивлячись ні на що.

Я - син, друг та знайомий, брат та однодумець, а ще — я поліцейський і для мене це більше, ніж професія. Це стиль життя, якому хочеться присвячувати свій вільний час, поринути в його деталі та різноманітності. Існує безліч підрозділів різного характеру та функцій. У них працюють різні люди, які мають різні таланти та здібності, але в одному вони точно єдині — наша задача це служити та захищати. Я переконаний, що таких працівників дуже багато. Досить очевидним був той факт, що система потребувала змін і вони з’явилися. Величезна кількість молодих людей отримала шанс привнести щось нове та сучасне до органів правопорядку. Саме сьогодні й разом з вами ми змінюємо країну на краще. Це може вважатися частиною нашої національної ідеї. Останні події навчили нас, що люди, які об’єднанні однією, сильною та рішучою метою, зможуть пройти всі перепони на шляху до власного успіху. Ми можемо оперувати цифрами і фактами: рівень довіри до поліції значно виріс та становить більше п’ятидесяти відсотків, громадяни України почали частіше звертатися до органів правопорядку по допомогу.

Вищезазначені зміни сталися не за один день чи місяць, це є результатом тяжкої праці людей, яким не все одно на своїх друзів та сусідів, які прагнуть тільки кращого для своєї країни. Я відчуваю гордість за те, що є причасним до цих подій та маю змогу працювати у лавах Національної поліції та захищати населення України від противоправних дій. У дитинстві я ніколи не міг уявити себе кимось іншим: наприклад лікарем чи десь в офісі, працюючи топменеджер в компанії. Це те, що я маю робити: бути вірним присязі та народу, служити та захищати суспільство від злочинних посягань. Досить складно залишати без уваги новини, у яких йдеться мова про нещастя людей, спричинені противоправними діями. Саме тому я тут, саме тому я поліцейський. Я знаю, що я у своїй меті не один, я впевнений, що знайдеться величезна кількість прихильників цілей, які на сьогоднішній день поставлені перед нами та я відчуваю, що все реально і разом ми зможемо опанувати будь-які горизонти, які виглядають недосяжними. Ось чому моє прагнення — це служити та захищати. Дякую за увагу.

  • 01
  • 02
  • 01
  • 02