Офіційна пошта        postmaster@dli.donetsk.ua

Телефон приймальної ректора   (0564) 94-70-21

«Мій свідомий вибір» - служити та захищати».

     Жінка – крихкий кришталь сформований у статуетку чи камінець з витонченими формами? Чи, можливо, поєднання цих двох компонентів у одній фігурі? Що має переважати, жіночність чи вміння постояти за себе, своїх рідних, за свою славетну неньку Україну.

Жінка, дівчина, красуня, розумниця, господиня так багато епітетів до цієї лагідної постаті, яка втілює в себе стільки ніжності та героїзму одночасно. З самого малку саме так мене виховували мої батьки, що жінка – це берегиня дому.

Але події останніх років в Україні – протиправне насильницьке відторгнення Росією Кримської автономії і Севастополя та диверсійно – терористична війна на Донбасі – пробудили в мене патріотичний дух, щире бажання захистити непорушну єдність Батьківщини, відновити мир і стабільність у державі. «Вітчизна – це не хтось і десь, я – теж Вітчизна». Саме ці слова стали гаслом мого життя.

Коли нашим чоловікам, батькам, братам знадобилася допомога не тільки в стінах власного будинку, а з ними, поруч, на полі бою, в патрулюванні міст, в знешкоджувані злочинності. Я без сумніву зрозуміла, насамперед для себе, що служити та захищати – це мій свідомий вибір.

Бути правоохоронцем – це не гарна форма, яка тобі так пасує. Бути правоохоронцем – це означає цілодобово забезпечувати безпеку громадян у різноманітних складних ситуаціях, водночас підтримуючи на високому рівні довіру населення, що є одним з основних критеріїв роботи правоохоронця. А бути жінкою правоохоронцем – це спілкування з людьми, бо жінці швидше можуть довіритись та розповісти про наболіле, жінка в екіпажі – психолог, який уміє тонко відчувати те, що відбувається, людина, яка розуміє дитину, її проблеми та бажання, та знає, як дитині допомогти в тяжкій ситуації. Але не забуваймо, що в нашій професії потрібні й чоловіки, і жінки.

Для себе я зрозуміла одне: я повинна з кожним днем самовдосконалюватися, реформувати себе для того, щоб реформувати свою країну, бо я люблю свою країну, хочу змінити хоч щось. Саме Донецький юридичний інститут Міністерства внутрішніх справ України дає поштовхи у велике життя поліцейського, кожен офіцер, викладач навчає нас професійним якостям цієї героїчної професії. В першу чергу, нас навчають юридичній грамотності, оскільки поліцейський під час виконання своїх професійних обов'язків повинен керуватися законами та іншими нормативно-правовими актами та вміло їх трактувати. По-друге, підготовка кожного з фахівців інституту дає нам змогу придбати такі особисті якості як: комунікабельність, ввічливість, терплячість, чесність, повагу до громадян нашої країни, відповідальність. Завдяки таким якостям кожен з нас стає гідним поліцейським нашої країни.

Отже, я чітко розумію, що професія допомагати людям, захищати їх права та обов'язки, сподівання, а іноді й життя, має бути моєю! Для досягнення цієї цілі я буду докладати всіх зусиль, бо коли ти чогось дуже хочеш, ти неодмінно це отримаєш, варто тільки не зупинятись на досягнутому. От і я – навчаюсь за покликанням душі.

  • 01
  • 02
  • 03
  • 01
  • 02
  • 03