18 серпня 2019 року розпочалися табірні збори на факультеті №2 нашого інституту. 125 дівчат та хлопців з різних областей України, які ще нещодавно були школярами, тепер одягнули поліцейський однострій та почали свій шлях курсанта – майбутніх офіцерів поліції. Перше шикування, перші знайомства, отримання форменого одягу, перша ранкова зарядка, перше виконання військового вітання, перший добовий наряд тощо… І ось завершується перший тиждень. Своїми першими враженнями діляться першокурсники факультету № 2, вихідці з різних областей України.

Катерина Рибалко, м. Маріуполь. Я мріяла вступити до ДЮІ ще змалечку. Вела відлік днів до табірних зборів та щиро жадала відчути, як це : бути поліцейським. Дивилася багато фільмів про поліцію, так мені це подобалось. Але коли я потрапила на територію казарми, я зрозуміла, що фільм дуже відрізняється від реальності. Дуже важко звикнути до цих специфічних умов, але я намагаюсь зробити це якомога скоріше. Кожного дня ми вчимося, тренуємося і розуміємо свою справу, бо бути поліцейським – це велика відповідальність. Мені дуже подобається ця атмосфера, бо тут я знайшла друзів, нарешті відновлю режим та навчусь дуже важливій справі – як бути чесним та безпристрасним поліцейським.

Є, звісно, і мінуси. Кожному курсанту дуже важко бути відірваним від звичного життя. Дуже важко знаходитися тут без батьків, які завжди допоможуть, без друзів, які завжди підтримають. Але час іде, ми змінюємося. Ми вже не вчорашні школярі, а справжні курсанти. І від однієї тільки думки мліє серце. Але я знаю, що кожен з нас впорається та стане справжнім захисником порядку!

Надейко Яна, Кіровоградська обл. смт. Новгородка. На роботу поліцейського мене надихнула бабуся. Я надихалась ії захоплюючими розповідями і дуже схотіла обрати професію поліцейського. Батьки підтримали мою ідею, і в нашому відділенні поліції мені порадили Донецький юридичний інститут. Пройшовши довгий шлях від учениці простої школи до курсанта, я можу сказати, що шлях до вступу в інститут видався мені не простим. Але зараз я не шкодую про те, що я стала курсантом, тому що я сумлінно хотіла стати поліцейським і я знаю, яка це важка робота, але я все одно хочу зв’язати життя з цією професією.

Кондратенко Аміна, Донецька обл. смт. Нікольське. Вступ в ДЮІ був моєю мрією. Про цей інститут я дізналася від курсантів, які приїздили до мене в школу і мені одразу закортіло стати поліцейським. Я дуже часто приїздила на Дні відкритих дверей інституту, які проводилися в Маріуполі і була дуже захоплена побаченим. Нам показували зброю, формений одяг та багато всього цікавого. Мені дуже сподобався інститут ще й всередині, і я захотіла сюди ще більше. І ось нарешті, я тут. Це є дуже важливим етапом в житті, і я знаю, що в мене вистачить сил, щоб закінчити перший курс, а за ним і всі інші курси.

Харенко Андрій, Донецька обл. смт Велика Новосілка. Вступ в ДЮІ був моєю мрією. Про цей інститут я дізнався від свого батька, який тут навчався, і саме тому я мріяв сюди вступити. Ще змалечку хотів бути поліцейським, бо це професія, яка мені підходить, мені подобається думати і вирішувати складні задачі. Я давно уявляв собі день, коли приїду на навчання, і я повністю був готовий до всіх випробовувань. Найскладнішим для мене є те, що мої рідні люди знаходяться далеко від мене, але це послугує стимулом для того, щоб гарно навчатися і приїздити додому. Я хочу приймати активну участь у житті інституту, робити цей заклад тільки краще, захищати його честь на спортивних та інтелектуальних змаганнях.

Скорик Єлизавета, Запорізька обл. м. Бердянськ. Кожна людина рано чи пізно замислюється, ким вона стане в майбутньому. Я, це питання для себе, вирішила одразу. Напевно, немає настільки потрібної професії, як професія поліцейського, і нема настільки небезпечної професії. Ризикуючи життям, поліцейські роблять важливу справу : служать та захищають. Бачити щасливих людей – це ї є подяка за труд. Ось і я обрала для себе цю професію. Перші декілька днів мені було дуже важко перелаштувати свій внутрішній годинник на ранній підйом та розпорядок дня, але зараз я вже звикла до цього, тому в мене немає проблем. Мені дуже подобаються дівчата та хлопці, які навчаються зі мною. Перші зайняття мені дуже сподобались, я дізналась багато всього цікавого. Я тільки починаю свій шлях у ролі курсанта. Мій початок був успішним. І я намагатимусь продовжувати в цьому дусі.

Отже, у всіх першокурсників є свої складності щодо адаптації до умов навчання у закладі вищої освіти зі специфічними умовами навчання. Але в цілому кожен курсант розуміє відповідальність за свою майбутню професію, що вимагає якісної освітньої підготовки та морального формування особистості. Саме тому попереду першокурсників очікує цікавий світ пізнання, нові випробування та складнощі і головне ‑ результати у освітньо-виховній, культурно-масовій, спортивній, науковій сферах діяльності.

 

  • 01
  • 02
  • 03
  • 04
  • 05
  • 06
  • 07
  • 08
  • 09
  • 10
  • 11
  • 12
  • 13
  • 14
  • 15
  • 16
  • 17
  • 18
  • 19
  • 20
  • 21
  • 22
  • 23
  • 24
  • 25
  • 26
  • 27
  • 28
  • 29
  • 30
  • 31
  • 32
  • 33
  • 34
  • 35
  • 36
  • 37
  • 38
  • 39
  • 40
  • 41
  • 42
  • 43
  • 01
  • 02
  • 03
  • 04
  • 05
  • 06
  • 07
  • 08
  • 09
  • 10
  • 11
  • 12
  • 13
  • 14
  • 15
  • 16
  • 17
  • 18
  • 19
  • 20
  • 21
  • 22
  • 23
  • 24
  • 25
  • 26
  • 27
  • 28
  • 29
  • 30
  • 31
  • 32
  • 33
  • 34
  • 35
  • 36
  • 37
  • 38
  • 39
  • 40
  • 41
  • 42
  • 43

Сергій Пекарський, факультет № 2

Real time web analytics, Heat map tracking